Світова спадщина ЮНЕСКО

Світова спадщина ЮНЕСКО - видатні культурні та природні цінності, що вважаються надбанням усього людства. Ці цінності перелічені в Списку ЮНЕСКО.

В 1972 році, на XVII сесії в Парижі, ЮНЕСКО прийняла Конвенцію про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини (вступила в силу в 1975 році). До початку 1992 року Конвенцію ратифікували 123 країни-члени ООН. (на середину 2014 року Конвенцію вже ратифікували 191 держава-учасниця. Тільки Ліхтенштейн, Науру, Сомалі, Південний Судан, Тимор-Лешті та Тувалу не є учасниками Конвенції).

Пам'ятки природи Африки, які охороняє ЮНЕСКО

Цей список містить об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Африці за винятком "Арабських країн". У списку станом на 2015 рік налічується 89 об'єктів. Разом це становить 8,63% від загальної кількості об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

48 об'єктів внесені до списку за культурними критеріями, причому 8 з них визнані шедеврами людського генія (критерій і), 37 об'єктів включені за природними критеріями. 26 з них визнані природним феноменом виняткової краси І естетичної важливості і ще 4 об'єктів включені за змішаними критеріями. 17 об'єктів зі списку знаходяться під загрозою.

Ефіопія: Національний парк Симен (1978); Національний парк в долині ріки Аваш (1980); Національний парк Омо (Велика Рифтова долина) (1980).

Замбія: Мосі-оа-Тунья/Водоспад Вікторія (1989).

Зімбабве: Національний парк Мана-Пулс (1984);Еорби Матобо (2003).

Камерун: Заказник Джа (1987).

Кенія: Національний парк озеро Туркана (озеро Рудольф) (1997, 2001); Національний парк Гора Кенія (1997); Священні ліси народу міджикенда (2008).

Конго, Демократична Республіка: Національний парк Вірунга (1979); Національний парк Гарамба (1980); Національний парк Кахузи-Бієга (1980); Національний парк Салонга (1984); Заповідник Окапі (1996).

Кот-д'ївуар: Національний парк Маунт-Німба (1981, 1982); Національний парк Тай (1982); Національний парк Комое (1983).

Мадагаскар: Заповідник Тсінгі де Бемараха (1990); Королівський горб в Амбохіманга (2001); Тропічні ліси Атсінанана (2007).

Малаві: Національний парк Озеро МалавІ(Ньяса) (1984).

Нігер: Заповідники Аїр і Тенере (1991); Національний парк \¥ (1996).

Південно-Африканська Республіка: Лісовий парк Сент-Люсія (1999); Парк Укхаламба (Драконові гори) (2000); Ботанічний заказник Столової гори (Фінбос) (2004); Ріхтерсфельд. Культурний і ботанічний ландшафт (2007).

Сейшельські острови: Атол Альдабра (1982); Природний резерват Валле-де-Ме (1983).

Сенегал: Пташиний заказник Джоудж (1981); Національний парк Ніоколо-Коба (1981). Танзанія: Заповідник Нгоронгоро (1979); Національний парк Серенгеті (1981); Мисливський заказник Селус (1982); Національний парк Кіліманджаро (1987). Уганда: Національний парк Бувінді (1994); Національний парк Рувензорі (1994). Центральноафриканська Республіка: Національний парк  Маново- Ґоунда- Сен- Флоріс(1988).